За даними науковців, в магнітосфері - оболонці, що захищає Землю від сонячної радіації, - утворилися діри, які не зростаються. Саме крізь них може проникнути вбивче випромінювання і знищити життя на планеті. Земля оточена магнітної оболонкою, яка служить щитом від сонячного вітру - потоків іонізованих частинок, розігнаних до півтора мільйонів кілометрів на годину. Цей вітер постійно тріпає наше магнітне поле, як флюгер, відчуваючи і його, і нас на міцність, пише "Комсомольская правда в Украине". "Якщо "щита" раптом не стане, то Землю очікує доля наших сусідів - Марса і Венери: їх океани і атмосфера були понесені в космос. Тому за такою важливою оболонкою Землі сьогодні доглядають космічні апарати THEMIS ("Феміда"). І останні дані, отримані від них, насторожують. Магнітосфера Землі деградує!", - заявили фахівці NASA. За їх даними, невеликі дірки почали з'являтися ще в середині 2008 року, а в грудні того ж року супутники знайшли величезну діру, - розповідав Венге Лі, космічний фізик з Університету Нью-Гемпшира, що вивчає дані THEMIS. "Ширина діри була в чотири рази більше діаметра нашої планети, а довжина - у сім разів", - додав він. Ці діри, за словами вчених, вже можуть принести максимум руйнувань, тому що в найближчі півтора року Земля піддасться впливу найсильнішої ... Читать дальше »

«Плоты», составленные из вулканической породы, могли стать колыбелью жизни на Земле. Обстоятельства, при которых жизнь возникла примерно 3,5 млрд лет назад, остаются загадкой. Принято считать, что большую роль в этом сыграли глубоководные гидротермальные источники. Однако группа учёных из Англии и Австралии предположила, что всё самое интересное могло случиться, напротив, на поверхности Мирового океана — в пемзе. Это единственная порода, способная удержаться на плаву — за счёт пористости и запертых в ней пузырьков газа. Исследователи полагают, что, путешествуя по морским просторам, такие «плоты» могли аккумулировать разнообразные ингредиенты, необходимые для развития жизни. Пемза благодаря своей пористости имеет наибольшее отношение площади поверхности к объёму по сравнению с другими породами. Это значит, что в ней много места для ключевых веществ, которые нужны для зарождения жизни. Её многочисленные поры могли сыграть роль миниатюрных котлов первичного бульона. В «плоты» била молния, часто сопутствующая извержениям, их обрабатывало ультрафиолетовое излучение, на них скапливались металлы, жирные углеводороды и другие важные вещества, в том числе попадавшие в воду из гидротермальных жерл. «Эти условия способствуют или даже вызывают химические реакции, которые, как мы думаем, привели к появлению первых клеток», — поясняет соавтор исследования Мартин Брэзьер из Оксфордского университета (Великобритания). Рано или поздно плавучий остров приставал к берегу. А мы знаем, что о ... Читать дальше »